Звертаюся не тільки до віруючих молодих людей, але й до тих, що ще не зуміли знайти себе на своєму місці в обличчі Бога, тієї великої і святої Сили, яка для нас створила світ, особливо нашу прекрасну планету Землю. Той великий трансцендентний Розум створив усе таким дивним і постійно в однакових циклах діючим і дав нам його у володіння.
Та ще дивніші самі ми, люди, розумні створіння: скільки можливостей розуму і творчої сили вклав у нас Творець.
Запитаймо себе: чи янголи Божі, коли б мали жити в тілі, могли б бути інакшими? Та ж Сам Божий Син, Спаситель людства, став саме таким, як ми. Але хоче Господь, щоб і в моральному відношенні ми були подібні до Нього. І хоча людський рід майже від самого початку збочив на іншу дорогу, не ту, яку Бог показав людям, тобто виявився неслухняним, самовільним, - Бог не покинув людство. Він Сам дав людям волю і не став її обмежувати, але послав Свого Сина у світ. Бог став людиною, щоб Себе принести у жертву за нас.
З того Божого Промислу бачимо, як високо поставив Бог людину. Він прагне, щоб людина зрозуміла Його, Його світ, і свою долю-волю та добровільно стала служити добру. Бо Бог - це Найвище Добро.
Коли дивимося на дітей - бачимо красу янголів. Коли обсервуємо чесних і працьовитих молодих людей - бачимо святих. Коли бачимо, як молода людина жертвує собою чи своїм майном для іншої людини, - думаємо про архангелів.
Ви можете подумати: "Але чому Бог допустив, що ми, молодь, так швидко старіємось ?"
Але ж пригадайте собі: ви самі прагнете якнайшвидше стати дорослими, мати все, чим володіють дорослі. І тоді самі незчуєтесь, як молодість минає, як ви вже духом постаріли.
А є люди, що тілом постарілися, але духом вони молоді. Вам, напевно, траплялося бачити таких людей.
Один хлопчик, ще школяр, коли я радив йому не поспішати в усьому рівнятися з дорослими, а берегти свою юність, бути довго таким, яким є тепер, - відповів невдоволено: "Що, ви хочете, щоб я і далі був смаркачем?" Я намагався йому пояснити, що маю на думці не те, що думає він.
Часто молоді люди, коли "дорвуться" до всіх "радощів" цього світу, пізнають, як Адам з Євою, що вони нагі. А не було б такого відчуття, якби усе досягали чесно, правильною, Божою дорогою, у свій час.
У своїй молодості, коли мав п'ятнадцять - сімнадцять років, я працював виконавцем орнаментів на стінах церков у мистця Павла Ковжуна, що разом з мистцем Михайлом Осіньчуком розмальовували церкви. Ковжун мав тоді сорок років. Але ми бачили його все однаковим, дуже молодим. Він із нами розмовляв якось поважно, прихильно і не вважав нас надто молодими.
Наші серця раділи його присутності, бо він не гордував нами. Він таким був і до смерти. Він горів любов'ю до мистецтва і митців.
Коли Божество стало людиною, Боголюдиною, то мусимо зрозуміти ставлення Бога до людей. Бог любить нас, людей, так, як ми любимо своїх дітей. А щоб любити дітей, треба в них змалку вкладати, вселяти добро і любов. Бог - це Найвища Любов.
А як виглядає перед Богом людина, яка не хоче мати дітей або не виховує їх як гідних особистостей, а то й поблажливо дивиться на їхню моральну деградацію?
Усі люди люблять красу: красу всесвіту, лісу, квітів, пір року, людей, гарних лицем чи статурою. Молоді люди шукають собі подругу життя і бажають, щоб вона була гарна. Дай, Боже, вам усім вродливих дружин та чоловіків.
Але зовнішня краса мусить іти в парі з красою моральною. Бо джерелом краси є Бог. Бог - Найвища Краса. А між людьми зовнішня краса часто не йде в парі з моральною, внутрішньою. Краса моральна, єдина з тілесною, трапляється рідше. Часто молоді люди, обмануті зовнішньою красою, ламають своє життя, опускаються, стають старими.
От що робить гріх. Гріх - найнебезпечніший ворог людського щастя. Бо гріх - це диявол. Вам, може, доводилося бачити людей - правдивих дияволів за своєю поведінкою. І то при зовнішній красі...
Тому, дорогі мої, обороняйте свою честь, свою совість, бережіться гріха. Будьте щасливими. Шукайте більше краси моральної, ніж зовнішньої. Не раз у посередній на вигляд людині світиться янгольська душа і янгольська краса. Нам треба прагнути жити; як янголи між янголами, хоч залишаємося людьми.
ДИМИТРІЙ, ПАТРІАРХ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ