Український новий рік


13 січня українці почали святкувати наш новий рік в християнському дусі. У найсторовиннішому храмі Успення Богородиці діти недільної школи та братських хор підготували святкову програму. Пізніше колядники відвідали львівського митрополита Макарія, подякували за молитву, за патріотичну позицію та підтримку у розвитку. Владика щиро привітав колядників і побажав миру в Україні, духовної і моральної кріпості. Пізніше колядники завітали у Братство та оселю львівського декана о. Олега Древняка в Гончарах.

 Свято Обрізання Господнього, коли Христа нарекли іменем Ісус, Церкви, які дотримуються Юліанського календаря, відзначають 14 (1) січня. Того ж дня вшановують пам’ять одного з отців Церкви — Василія Великого.

Подія обрізання Ісуса описується в Євангелії від Луки (2, 21): «Як сповнились вісім днів, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали Його Ісус – ім’я, що надав був ангел, перше ніж він почався в лоні».

14 січня, за Юліанським календарем, Церква згадує пам’ять св. Василія Великого.

Він народився близько 330 року в Кесарії і походив зі знатного роду, що славився не лише багатством, а й ревною християнською вірою. Батько був адвокатом і викладачем риторики. У сім’ї було десятеро дітей, з яких п’ятеро і мати Емілія зачислені до святих.

Першу освіту Василій здобув під керівництвом батька. Після його смерті святий вирушає на навчання до Константинополя, а потім до Афін, де опановує риторику і філософію, астрономію і математику, фізику і медицину. Опісля він повертається в Кесарію, де викладає риторику. Близько 362 року він був висвячений у сан диякона єпископом Мелетієм, а через 2 роки — у сан пресвітера єпископом Кесарійським.

Святий написав багато праць, залишивши по собі велику духовну спадщину – це твори догматичні, моральні, аскетичні, полемічні, пояснення Святого Письма, 366 листів. Він уклав текст Божественної Літургії, приклався до формування вчення про Пресвяту Трійцю. Його визнають Великим Вчителем Церкви.