19 грудня у Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького відбулася презентація книги Патріарха Димитрія «Іконопис Західної України –XVI-XII стт.».
Захід зібрав інтелігенцію міста та ознайомив громаду Галичини із новим виданням праць Патріарха.
Розпочалася презентація із виступу хору «Оранта» Ставропігійної церкви Успення Богородиці УАПЦ м. Львова, який під орудою п. Люби Вальчак виконав твори українського духовного надбання.
Презентацію провадив директор музею Кожан Ігор. Із словом від Церкви виступив ректор Львівської семінарії УАПЦ та Віце-президент Всеукраїнського біблійного товариства о. Василь Луцишин. Священик порівняв скромність особи Патріярха Димитрія із світлячком у тьмі, який дає надію людям на краще майбутнє. Адже, сам Патріярх був дуже відкритою і доброю людиною, дбав про духовне надбання та плекання та розвиток спадщини, яка нам дається від попереднього покоління.
Від мистецтвознавців виступила працівник музею, завідуючий відділом давнього мистецтва, кандидат мистецтвознавців п. Марія Гелетович. «Бачення справи дослідження іконопису Патріярха Димитрія перегукується і йде вслід за поглядами Іларіона та Віри Свєнціцких. Праця, яка присвячена видатним музейникам, мистецтвознавцям та поціновувачах високого і духовного та заслуговує великої уваги.
Цю працю можна вважати найбільшою монографією та першою україномовною енциклопедією з дослідження давнього західноукраїнського іконопису, яка описує ікони не тільки із сучасної України, але і Польщі та Словаччини»- зазначила пані Марія у своєму слові.
У своєму слові упорядник праці онук Патріярха Димитрія, заслужений художник України Костянтин Маркович розповів про працю, яка тривала по впорядкуванню та виданню другої частини книги та побачила світ через 12 років після першої книги- «Іконопис Західної України XII-XVстт.».
«Від моменту написання книги до видання пройшло майже 25 років. Багато чого змінилося у суспільстві, у системі дослідження. Прийняття Патріаршества дещо не сприяло повноцінній працю у цій сфері. Змінилися і засоби дослідження. Це ще більше заслуговує уваги і цінності, в який спосіб праця була виконана. Я хочу подякувати друзям-мистецтвознавцям, які особливо останніх три роки працювали разом із мною по впорядкуванні книги, а також приятелям із Польщі п. Маріанні Ярій із Сянока та Анні Дрозд із Перемишля. Я радію, що світ побачила ця книга, яка є наступною сходинкою між минулим і майбутнім у сфері дослідження мистецтвознавства».
