1-3 червня Львівське ставропігійне братство св. ап. Андрія Первозваного організувало поїздку Шевченківським краєм.
Метою даної поїздки було відвідання пам'ятних місць, пов'язаних із постаттю Тараса Григоровича Шевченка - пророком українського народу, світочем, з яким у світі символізують Україну.
Моринці - перша зупинка. Саме в цьому селі народився Тарас Шевченко, у ньому він зробив перші кроки свого життя. Саме тут для нас галичан розповідають про коріння Тараса Григоровича, дідусь якого походив із Західної України. Знайомимося із побутом родини Шевченків, охоплює дивовижний краєвид Наддніпрянщини.
Керелівка або сучасна назва -Шевченкове. 14 років життя промайнуло Тарасові у цьому селі. Саме тут похоронена мама Катерина і батько Григорій. Перша біль втрати і перша біль неприязності мачухи. Перші кроки в доросле життя. Доглянутий із великою кількістю експонатів музей, екскурсовод, який живе своєю працею і дарує любов до творчості Тараса Шевченка відвідувачам.
Канів - остання зупинка біля місця вічного спочинку Кобзаря. Чернеча Гора, яка все більше відкриває розуміння Шевченкового світу, поглиблює у роздуми і надихає сокровенністю. Соборна молитва, яка лунає із уст молодих львівських священнослужителів УАПЦ прот. Тараса Солука, прот. Миколи Кавчака і диякона Юрія Федіва. Згадуються слова Євгена Сверстюка про молитву Патріярха Димитрія на могилі Кобзаря: "Послухайте щирість цієї молитви".
"Сьогоднішній день є історичним для нас, українців Галичини. Ми стоїмо біля могили пророка нашого народу, ми стоїмо на тому місці, куди лине серце кожного свідомого українця від Ужгорода до далекої Кенбери. Прибувши на Чернечу Гору, підсвідомо поринаємо у Шевченків світ, все глибше його розуміємо і споглядаючи на Дніпро розуміємо, чому саме в цьому місце Тарас просив вічного спочинку" - зазначив після молитви о.д. Юрій Федів.
"Поїздка є родинною, яка поєднала симпатиків нашого Братства не тільки із Львова, але і Винник, Миколаєва, Буська, Звенигорода і Шоломиї. Із 48 осіб вперше до Канева з нами їхало 18 осіб, а в Моринцях і Керелівці вперше були майже всі. Ця подорож є і місійною, бо ми молоді передаємо наше надбання і любов до рідного і сокровенного. Я вже 11 раз є у Каневі і кожного разу везу додому щось нове і незнане, бо кожний приїзд поглиблює знання величі особи Кобзаря" - Віра Маркович, м. Львів.
"Кожен українець хоч раз у житті повинен відвідати місця, де можна поклонитися великому Тарасу Шевченкові. Я ще раз відвідала Моринці-Керелівку-Канів. Від усвідомлення, що я стою на місці, де маленьким ходив Тарас, що стою біля його домовини перехоплює подих. Дивлячись з вікна автобусарозумієш, що Шевченко не ідеалізував Україну- він описував її реальну красу із дивовижними краєвидами: зеленими гаями, полями, ярами та тополями вздовж дороги, що гнуться від вітру. Саме такі картини я собі уявляла з першої збірки віршів "Тече вода з-під явора. Щиро вдячна за організацію подорожі, створений добрий настрій і можливість віддати шану нашій історії та свою любов рідній землі" - Леся Кирилич, м. Львів.
