Задля створення міцного сімейного союзу кожна людина прагне знайти свою половинку, з якою буде комфортно і затишно. А у разі необхідності – пережити усі життєві негаразди та перипетії, світоглядно і духовно розвиватися. Однак, окрім з’єднання у сімейний союз, все частіше трапляються випадки розірвання стосунків.
Інститут сім’ї за останній час зазнав значних змін, спричинених, зокрема, і впливом зовнішнім, нав’язаними через медіа, серіали, соцмережі уявленнями про те, якою має бути сім’я, яка роль кожного у цьому союзі та загалом, яка мета її створення. У попередньому 2019 році було укладено у шість разів більше шлюбів (237 858 ), ніж розлучень (38 472), але 2018 рік став рекордним за кількістю розпаду сімей (53 860).
Про те, як змінився інститут сім’ї, яка мета її створення і що може стати причиною для припинення шлюбу, ми розмовляли з головою Комісії у справах сім’ї архімандритом Миколаєм МАРТИНОМ та з митрофорним протоієреєм Мирославом МИКИТЮКОМ.
Чоловіки більше нехтують жінками, підносять себе
Світ увесь час змінюється, а разом із ним – запити суспільства на оновлення правил і способу життя. Виникають модні тенденції, які також впливають і на суспільні переконання, світогляд та сприйняття певних речей, подій, явищ. Можете описати, як змінився інститут сім’ї впродовж останніх десятиліть?
Отець Миколай МАРТИН:
Останнім часом він дуже змінився через те, що немає відповідальності молодих і навіть старших людей перед сім’єю і власним життям, за свої вчинки і вибір. Сорок років тому, коли я тільки став священником, люди жили за іншими канонами і була глибока відповідальність перед Богом за все, що ми кажемо, робимо, а особливо – за сім’ю.
Сьогодні чоловіки більше нехтують жінками, егоїстично підносять себе, а відтак бракує пошанування жінки, відсутній сором за свої вчинки.
Трапляється і так, що батьки наполягають на шлюбі, діти одружуються, а за певний час приходять по розлучення. Має бути розуміння і відповідальність за самостійно прийняті рішення, за те, що молоді люди роблять свій добровільний вибір.
Отець Мирослав МИКИТЮК:
Сьогодні є певна тенденція до зовнішніх впливів, однак у будь-якій ситуації і за будь-яких обставин перше, що людина повинна мати у серці – це віру у Бога. Якщо вона живе з Богом, то й прислухається до заповідей Господніх. Важливо, щоб людина успадковувала від батьків любов до Бога, до молитви, була навчена цього з дитинства. Якщо батьки заклали це зерно віри з перших років життя, у дорослому віці з’являється полум’я любові до Бога, до батьків і ближніх. Такій людині набагато легше протистояти спокусам і вона у своєму виборі керується Божими заповідями та закладеними батьками моральними імперативами.
Прикладом зовнішнього впливу на інститут сім’ї є – «життя на віру». Найчастіше практикують молоді люди такий своєрідний умовний спосіб створення зразка сім’ї і обґрунтовують це необхідністю випробувати себе, пристосуватися один до одного, приглянутися. І якщо батьки не заклали у дитинстві ті духовні та моральні цінності, якими мають керуватися молоді люди, то вони легко піддаватимуться цим впливам.
Ще одна зміна, про яку варто згадати – за моїми спостереженнями, зменшилася кількість молодих людей, які готові взяти шлюб, бо вони не впевнені, що стануть сім’єю. А також змінився вік тих, хто створює сім’ю — все частіше це люди 28–30 років. Але тут уже є момент зрілості і усвідомленості, відповідальності за свій вибір.
Чоловік і жінка у сім’ї мають одне одного доповнювати
- Які сьогодні постають виклики перед інститутом сім’ї?
Отець Мирослав МИКИТЮК:
Незадовільний фінансовий стан життя породжує дорікання і конфлікти, які ведуть до розлучення, морального знищення людини. Одним із таких принципів, що руйнує сім’ю є твердження про те, що чоловік має повністю забезпечувати родину. Є інший момент, коли хтось із подружжя відмовляється утримувати іншого, мовляв, він чи вона заробляє більше. Відтак виникають конфлікти, які стають причиною руйнування сім’ї та розірвання шлюбу. У кожному з цих випадків має бути паритетність відносин. Якщо у подружжя все домовлено між собою, погоджено, то вони не дорікатимуть одне одному, а намагатимуться роботи все для того, щоб від обидвох сторін залежав добробут їхньої сім’ї.
Руйнівним є й утвердження себе як голови сім’ї, коли один з подружжя бере на себе ту роль і сліпо їй слідує. Під час вінчання, у словах, які промовляє священник, йдеться про те, що чоловік — голова дружини. Але це не означає, що він має тримати верх над дружиною і вказувати їй, має вище право на прийняття рішень і може ігнорувати поради дружини. Чоловік і жінка у сім’ї мають одне одного доповнювати, допомагати і сприяти тому, щоб кожному з них було комфортно і добре поруч.
- Чому потрібно створювати сім’ю, чому не можна жити вільно, не укладаючи шлюбу?
Отець Мирослав МИКИТЮК:
Якщо не утворюватимуться сім’ї, люди не матимуть зобов’язань одне перед одним, перед суспільством і Богом. Відсутність обов’язку кидає таких людей від одного партнера, супутника життя до іншого, обґрунтовуючи тим, що ця людина вже не підходить, потрібно шукати іншу. Але Господь сказав нам про те, що шлюб дається один раз і назавжди. «Те, що Бог з’єднав, нехай людина не розлучає ніколи».
- Що є метою і причиною для створення сім’ї?
Отець Мирослав МИКИТЮК:
Продовження роду — це основна причина і мета створення сім’ї. Створивши сім’ю, молоді люди очікують на дар Божий, на зіслання благословення, щоб Бог благословив їх діточками. Господь сказав: «плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю».
- Чи траплялося так у Вашій священицькій практиці, що церква відмовляла молодят від шлюбу, просила зачекати?
Отець Мирослав МИКИТЮК:
У моїй практиці було декілька таких випадків, коли доводилося відмовляти від шлюбу через те, що молодята були надто молоді, не досягли повноліття, і не усвідомлювали повною мірою того, що таке шлюб, обов’язок і відповідальність. До того ж, вони були не готові до створення сім’ї, але наперекір своїм батькам хотіли одружитися. Пояснював цим парам, що похоть — зрадлива. Я відмовив їм, бо у таких випадках потрібно мати розмову не з молодими, а з їхніми батьками. І лише одна пара, яка досягнувши повноліття, таки одружилася за згодою батьків, інші ж — розлучилися.
Параліч наступає на подружнє життя і комусь вдається його поєднати, а комусь — ні
- Коли виникає сімейна криза, як долати конфлікти?
Отець Мирослав МИКИТЮК:
Усі мають свої емоції, переживання і все це — життя. Але у будь-якій ситуації є вихід, варто говорити про свої переживання, пробачати і чути одне одного. У посланні до ефесян йдеться: “Нехай сонце не заходить у вашому гніві” — повертайтеся, перепрошуйте одне одного і живіть далі, тим самим навчайте і давайте приклад дітям, як долати образи і гнів.
- Що є причиною для розірвання шлюбу?
Отець Миколай МАРТИН:
Бог сотворив чоловіка і жінку для того, щоб разом виховували дітей. Однак, у сучасного молодого покоління через брак виховання відсутня відповідальність не лише за свій вибір, а й за появу дітей. А від розлучення найбільше страждають діти, яких полишає один із батьків.
Трапляються випадки, коли жінка живе у пеклі постійної пиятики чоловіка і не витримує цього, просить про розлучення. І це одна із причин для розірвання шлюбу, бо жінка доглядала і виховувала дітей самотужки, не робила абортів, а хоче жити спокійним життям. Ми йдемо назустріч таким жінкам, допомагаємо їм почати нове життя, а можливо, й створити нову сім’ю, в якій діти виховуватимуться у сприятливій атмосфері любові. Коли ж трапляються звичайні розмовки, то винні обидвоє, що не зуміли дійти порозуміння, стерпіти і домовитися задля збереження сім’ї. Параліч наступає на подружнє життя і комусь вдається його поєднати, а комусь — ні.
Отець Мирослав МИКИТЮК:
У старому Уставі йшлося про те, що для розлучення було два чинники відлучення: «від столу і ложа». Як зрозуміти ці поняття? «Від столу» — це, коли один із подружжя зневажає, нехтує, емоційно не сприймає іншого, чинить моральне насильство. «Від ложа» – це, зрозуміло, що — зрада. Розірвання шлюбу як такого не існує, лише унеможливлюється життя з цією людиною, а шлюб – у Бога зафіксований один на все життя. У Старому Завіті не було розвідного листа, але за Мойсея було видано такий «через жорстокість серця вашого», щоб не вбивали, не губили життя і душу одне одного.
- Як бути, коли у подружжі люди різних конфесій? Як шукати компроміси і точки взаєморозуміння?
Отець Мирослав МИКИТЮК:
Це питання потрібно поставити одне одному, узгодити все і вирішити, чи вони хочуть об’єднатися у певній конфесії, чи вони будуть жити кожен у своїй, не перешкоджаючи одне одному у молитві, відвідуванні церкви. Наприклад, є традиція, брати шлюб там, звідки наречена. Але на все має бути домовленість і спільна згода.
Що має бути в основі міцної щасливої сім’ї?
Отець Миколай МАРТИН:
Сім’я — це батьки і діти, їхня взаємодія, підтримка, енергія, виховання і повага. Важливо виховувати дітей у праці, любові до Бога, закладати у їхні серця паростки добра, а у майбутньому вони повернуться батькам повагою і любов’ю. Сьогодні бачу велику хибу, що у сім’ї є одна чи двоє дітей, яким батьки жертвують ще більше, ніж наші колись нам, бо вони нічого не мали. Але нас усіх вчили працювати і виживати – і усе це з Богом у серці. Велике щастя для батьків і загалом сім’ї, полягає у тому, щоб діти любилися між собою і вміли поділитися шматочком хліба, жили у злагоді і добрі.
Отець Мирослав МИКИТЮК:
Віра в Бога і любов між собою, а все решта — додасться.
Розмовляла Тетяна СЛОТЮК,
доцентка кафедри української преси
ЛНУ імені Івана Франка
