Одвічна проблема взаємин «батьки-діти», основана на нерозумінні одного покоління іншим, часом спричинена психологічними травмами дитинства, а інколи неправильно закладеними моральними установками, спричиняє нову хвилю непорозумінь і неприйняття одне одного у подальшому. Про особливості стосунків між дорослими дітьми і їхніми батьками, взаємообов’язки та потреби ми розмовляли із...[more]
У час карантину, коли людина опинилася у вимушеному постійному перебуванні вдома наодинці з собою, у неї починається глибоке переосмислення життя і гостра потреба у іншій людині. Проте не завжди ті, хто поруч, можуть надати моральну допомогу, духовну підтримку, якої так гостро потребуємо у цей складний час. Відтак ми вирішили поговорити про місію духівника у житті людини зі...[more]
У сучасному світі все частіше жінки об’єднуються у рухи і організації, щоб обстоювати свої права і допомагати врівнятися у можливості заробляти рівнозначно із чоловіками, отримувати ті посади, які переважно займають вони і мати право на те, щоб не відмовлятися від кар’єри заради сім’ї, дітей. А яка роль жінки у церкві, які її права, обов’язки і чи доцільно жінкам відстоювати...[more]
І сам карантин, і процес поступового виходу з нього, відновлення тієї, колись звичної життєдіяльності людей, яку тимчасово втратили через вимушені обмеження у зв’язку з пандемією – привід для осмислення. Чому так сталося, чи могло бути інакше, що робити далі?[more]
Є люди, які ворожать, передбачають майбутнє, але притім є віруючими, ходять до церкви і моляться, використовують християнські атрибути – хрест, ікони, свічки, молитви. Ми розпитали о. Василя Луцишина, ректора Львівської духовної семінарії ПЦУ та о. Артемія Бабленюка, клірика Свято-Покровського катедрального собору (м. Львів) ПЦУ про те, як ставиться церква до ворожіння загалом і...[more]
Простіть мені, люди добрі, бо грішна я людина. Прости мені, Божемилостивий, бо немає того гріха, якого б я не вчинив. Грішна я людина і гріх мійє завжди переді мною. Але, як то не дивно, гріх не перекриває життя. Можливотому, що розкаяний. Можливо тому, що Господь попереду. Але вчасна пам'ятьпро гріхи, які вчинив сам, не дають мені можливості засуджувати іншу людину,а...[more]
Газета "Успенська вежа", № 11 (2017) Було це ранньою весною 1933 року в місті Ромни Сумської області. Мені було вісім років, а моєму братові п‘ять. Був голод. Тільки залізничникам давали хліб. Мій батько і мамина сестра Ната, яка жила з нами, працювали на залізниці, отож отримували хліб на двох працюючих, тому ми мали що їсти. Частину хліба міняли на молоко,...[more]