До: Всечесного Пресвітерства, Чесного у Христі Дияконства, Преподобного Чернецтва та Благочестивих Вірних наших Українських Православних Громад поза Межами Батьківщини наших Пращурів України
Возлюблені у Христі!
Ми, вірні православні християни, кличемо до нашого Небесного Отця щиросердним проханням, Як владика і милосердний знову поклич мене в Едем!” під час Вечірні неділі спомину про вигнання Адама з Раю. Ми з вами разом стоїмо на порозі Святого й Великого Посту, готуючись до нашого сорокаденного подвигу. Наш спільний зір націлений на горизонт – на світанок Нового Дня, який освітлюється яскравим промінням пустого гробу Нового Адама. Це світло – ознака сповнення обіцянки великою жертовною любов’ю, яка уможливлює для нас нашого повернення в Едем!
Сьогодні ми знаходимось у світі насиченим спокусою гордості та свідомого, навмисного надуживання ради власного задоволення і для здобутку матеріальної непомірності. Цей світ більше й більше визначається – і то страшно швидким темпом – як відсутністю визнання закону Божого, так і відсутністю визнання дійсності гріха. Думка, «якщо ніхто не постраждає, то мені можна,» являється нічим іншим, чим самооправданням всякої речі, аби воно давало нам насолоду й задоволення. Але це – безбожна й загрозлива ідея, яка нас обманює й яка вперше була висловлена змієм, коли спокусив Адама й Єву й переконав їх зламати закон Божий, щоб їсти плід, який не був створений для їхнього споживання та, щоб набути знання не для їхнього осмислення. Завдяки цій першій зраді Божого Закону, постраждали не тільки Адам й Єва, але все людство заразилось гріхом – смертельний для всіх нас результат особистої зради, яка базувалась на довіру в слова лукавого: «дійсно, ви не помрете» (Буття 3:4).
Будьмо уважними, вірні Богові людьми, кожного дня нашого життя! Аби ми, теж, не попали в спокусу зі сторони агресивного, секулярного, безбожного «просвітлення» світу цього, яке, фактично, не просвітлення! Воно, дійсно, тільки симптом зростання відстані між Господом і Його сотворінням; симптом небезпечного комфорту з цією відстанню, виявленою людством. Можливо сьогодні більше, як ніколи в історії світу, лунають слова Псалма: «не надійтесь на князів, на синів людських, в яких немає спасіння».
І ось, дорога нам Мати, свята Церква, збирає своїх дітей – вірних чад Тіла Христового – під покров Святого й Великого Посту. Вступаємо в духовну весну відродження, і відновлюємо в собі образ Христа, слухаючи і промовляючи істину Християнської Православної Віри (1-ша неділя). Пригадає нам Церква, що мета нашого життя не є тимчасові, вмираючі пристрасті світу цього; наша мета – вічне, радісне причастя з Богом в його божественні енергії (2-га неділя). Ми, з вами, станемо свідками перемоги жертовної, безкорисної любові, яка освітлює нас, дарує життя й надію, і знищує темр’яву, смерть та безнадійність (3-тя неділя). Одержимо натхнення займатись духовною битвою, та сходити ліствицею чеснот, яка досягає аж до Небесного Царства (4-та неділя). На завершення, заспокоїть нас Господь прощенням наших гріхів – незважаючи на їх масштаб – і буде в нас бажання покаятись, відмовлятись від спокус світу, подолати пристрасті тіла, та втекти в пустиню де є спокій, де чуємо поклик повернутись в Рай, до причастя з Христом (5-та неділя)!
Отже, дорогі наші, готуючись до великопісного подвигу, будьмо мужніми й відрікаймось від задоволення тіла та займаймось добрими справами. Пізнаймо Христа в один-одного – особливо в тих, які потребують нашого милосердя. Присвятімо наші духовні труди для того, щоб бути обдарованими Божою благодатю. Стережімось, аби цинізм і пусті обіцянки безбожних не відволікали нас. Гортуймось і будьмо відважними членами Тіла Христового, Нового Ізраїля. І так, як Старий Ізраїль, вз’явши перші кроки, вільними від рабства, будьмо подібними до них, вступаючи у великопісний подвиг радісними словами Святої Церкви:
Всечесне стримання почнімо радісно, сяючи промінням святих заповідей Христа Бога нашого, щирою любов’ю, сяйвом молитви, чистотою очищення, благомужньою силою, щоб у радості зустріти святе і триденне Воскресіння, що осяяло нетлінням світ!
Ми, ваші духовні отці, ієрархи та постійні за вас молитвеники, бажаємо кожному з вас благословенного постового подвигу, на славу Божу і для нашого спасіння і вічного життя!
З любов’ю, у Христі Господі,
+Юрій - Митрополит Української Православної Церкви в Канаді
+Антоній - Митрополит Української Православної Церкви США
та Української Православної Церкви в Діяспорі
+Єремія - Архиєпископ Української Православної Єпархії Бразилії та Південної Америки
+Даниїл - Архиєпископ Української Православної Церкви США та в Західній Європі
+Іларіон - Єпископ Української Православної Церкви в Канаді
+Андрій - Єпископ Української Православної Церкви в Канаді
(Святий і Великий Піст Року Божого 2018)
