Простіть мені, люди добрі, бо грішна я людина. Прости мені, Боже
милостивий, бо немає того гріха, якого б я не вчинив. Грішна я людина і гріх мійє завжди переді мною. Але, як то не дивно, гріх не перекриває життя. Можливотому, що розкаяний. Можливо тому, що Господь попереду. Але вчасна пам'ятьпро гріхи, які вчинив сам, не дають мені можливості засуджувати іншу людину,а допомагають зрозуміти її і, з Божою допомогою, пітримати там, де вона можевпасти.Хто без гріха? Люди приносять нам прикрощі, ображають нас, і ми невміємо з тим справитись. Не маємо сили простити. Бо людина завинила переднами. Завинила, а прощення: коли просить, а коли і не просить. А нам потрібнопростити її, бо Господь так навчає.Аби Бог наперед не простив людей, то й Сина Свого не посилав би наземлю, бо люди постійно грішили і не завжди прощення у Нього просили. АлеХристос прийшов. Прийшов не лише до тих, хто просив та очікував, але і до нас,до тих, хто після Його приходу, і до тих, хто після нас. Прийшов до тих, хтопочує і відгукнеться на Його Слово: «Як людям ви простите прогріхи їхні, топростить і вам ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то йОтець ваш не простить вам прогріхів ваших» [Мф. 6, 14-15]. Прощення, як і покаяння, є початком шляху до Любові. Прощаючи, мизвільняємось від негативу, породженого не іншою людиною в нас, а намисамими. Збурюючись же, в певних життєвих умовах, ми, швидше за все,демонструємо свою недовіру до Бога. Ми не допускаємо думку, що Бог дав нампевні обставини та стосунки, щоб ми і в такій ситуації згадали про Нього,звернулись, змінились та спаслись. Не маючи в собі прощення, плекаючи непрощення, ми схожі нароздратованого бика, який, крім червоного шматка тканини, нічого не бачитьперед собою. І участь наша, якщо ми не згадаємо про Бога і не простимо, така жсама, як і у бика.«Прощайте і проститься вам».Господи, дай мені силу прощення, щоб вона ввійшла в мою підсвідомість,висвітила всі мої нерозкриті жалі і образи на людей, накопичені за життя. Щоб я
міг простити їх і розірвати пута, які сковують мене, та відчути радість Життя.
Газета "Успенська вежа", №3, 2018 р.
