СЛОВО, ОСОБА. Євген Сверстюк


Історія запам'ятовує тих,  хто відчув момент і знайшов свою ролю, а любить тих, хто свідомо ставив на карту своє життя

Без високих постатей непомітною стає Церква і громада

Особа — це вицвіт історії

Немає в культурі вищої мети, як вироблення особи

Маєстат моральної науки вічно високий лише для обраних

Живі джерела в пустелі заметені пісками, і вічно народжуються ті, хто знов має їх розкопати

Ностальгія за світом, в якому особа мала більшу вагу — велику віру і велику снагу — щораз наполегливіше ставить знаки запитання над досягненнями прогресу

У нас гори книжок і купи імен, з яких історія відбере тільки путніх, що торували шлях і вмирали на шляху

Приходить багато знавців, але має прийти той, хто візьме, підійме і понесе

Річ навіть не у виборі, а в здатності зійти з того шляху, яким ідеш у ногу з усіма, але бачиш, що шлях фальшивий і погибельний

Треба мати могутній потяг до правди, і характер, щоб під заглушливу музику епохи дослухатися до голосу власного серця

Не заздріть тим, хто обирає круту й вузьку дорогу, бо обравши, він мусить долати її щодень

Ті, що животворили святиню і відстоювали вартості в житті, не можуть прийняти порожнечу

Девальвацію вартостей стримують особистості

Свобода слова і друку є передумовою розвитку культури думки, але справжня культура йде від внутрішньої свободи особи, від плекання джерел і народного коріння — під небом вічності, на вітрах сучасності

Без розробленої структури, без сузір'я талантів, без привабливих постатей нема повноти життя

Нема більшої місії державних установ, як забезпечити появу особи. І нема жахливішого режиму, як той, що знеособлює, вилучає і скошує осіб, а на їх місце ставить посаду — посадову легко змінювану людину

В реальному житті особа різною мірою світить

Будь-який колектив без видатної особи тьмяніє. У ньому бракує вершини

На святі має бути декілька осіб, що творять свято

На другому полюсі пристосувань, служінь і вилянь мають бути високі постаті, що беруть на себе обов'язок честі або хочуть брати і стати там, де колись стояв офірний вівтар і свіча висвітлювала обличчя апостолів та мучеників

Кожен по-справжньому великий потребує не звеличення, а розуміння його джерел і святинь і такої ж, як у нього, поваги до цих святинь

Нація тримається духовними зусиллями особистостей