Акафіст Подяка ПРЕСВЯТІЙ ТРОЙЦІ


Слава святій, єдиносущній, животворящій і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

 Кондак 1

Нетлінний Царю віків, що тримаєш у десниці Своїй всі шляхи людського життя, силою Твого спасенного промислу. Дякуємо Тобі за всі Твої явні і потайні добродійства, за земне життя і за небесні радощі Твого будучого Царства. Поси­лай нам і надалі Твої милості, що співаємо:

Слава Тобі, Боже, навіки!

 Ікос 1

Слабким, безпомічним дитям я народився на цей світ, але Твій ангел, Господи, розпростер світлі крила, оберігаючи мою колиску. Відтоді любов Твоя сяє на всіх моїх шляхах, дивно ведучи мене до світла вічності. Славлю щедрі дари Твого провидіння, виявлені з першого дня і донині. Дякую і взиваю зі всіма, що пізнали Тебе:

Слава Тобі, що призвав мене до життя;

Слава Тобі, що показав мені красу вселеної;

Слава Тобі за небо й землю як вічну книгу премудрости;

Слава Тобі за вічність Твою серед тимчасового світу;

Слава Тобі за тайні і явні Твої милості;

Слава Тобі за кожне зідхання в грудях моїх;

Слава Тобі за кожний крок мого життя;

Слава Тобі за кожну хвилинку радости.

Слава Тобі, Боже, навіки!

 Кондак 2

Господи, як добре гостювати в Тебе: духмя­ний вітер, гори, що тягнуться до неба, як без­межні дзеркала, відбиваючи золото променів і легкість хмаринок. Вся природа таємниче ше­почеться, вся повна ласки: і птахи, і звірі носять печать Твоєї любови. Благословенна мати-земля з її скороплинною красою, що пробуджує тугу за вічною Вітчизною, де в нетлінній красі звучить. Алилуя!

 Ікос 2

Ти ввів нас, Боже, у це життя, як у чарівний рай. Ми побачили небо, як глибоку синю чашу в блакиті якої дзвенять птахи; ми почули утихомирений шум лісу і солодкозвучну музику води; ми їли духмяні й солодкі плоди та запаш­ний мед. Добре в Тебе на землі, радісно у Тебе в гостях, а тому співаємо:

Слава Тобі за свято життя нашого;

Слава Тобі за чарівний спів пташок;

Слава Тобі за пахощі конвалій і троянд;

Слава Тобі за солодке розмаїття плодів і ягід;

Слава Тобі за прохолодну свіжість води;

Слава Тобі за кришталеве сяйво ранкової роси;

Слава Тобі за усмішку світлого пробудження;

Слава Тобі за земне життя, що є провісником небесного

Слава Тобі, Боже, навіки!

 Кондак 3

Силою Духа Святого дихає кожна квітка, тихе віяння аромату, ніжність забарвлення, краса Великого в малім. Хвала і честь животворящому Богу, що простилає луги, як квітучий килим, що вінчає поля золотом колосся і блакиттю воло­шок, а душі радістю споглядання. Веселіться і співайте Йому: Алилуя!

 Ікос 3

Який Ти прекрасний. Господи, в торжестві весни, коли воскресає усе творіння і на тисячі ладів радісно взиває до Тебе: Ти джерело життя Ти переможець смерти! При світлі мі­сяця, коли щебече соловейко, стоять долини і лі­си у своїх білосніжних підвінечних вбраннях. Вся земля невіста Твоя, вона чекає Тебе нетлін­ного Нареченого. Якщо траву Ти так зодягаєш, то як же нас преобразиш у майбутньому віці воскресіння, як просвітяться наші тіла, як зася­ють душі! Тож з радістю співаємо:

Слава Тобі за розмаїття аромату, смаку і за­барвлення;

Слава Тобі за привітність і ласку всієї природи;

Слава Тобі, що нас оточуєш тисячами Твоїх сотворінь;

Слава Тобі за глибину Твоєї мудрости, присушої у всьому світі;

Слава Тобі за ласку віри в наших серцях;

Слава Тобі за незримі сліди Твої по всій землі;

Слава Тобі, що засвітив передо мною світло життя вічного;

Слава Тобі за надію безсмертної небесної краси.

Слава Тобі, Боже, навіки!

 Кондак 4

Як насолоджуєш Ти, Господи, тих, хто думає про Тебе, яке животворяще і святе Слово Твоє! М’якша за єлей і солодша від соту розмова з Тобою. Окрилює і живить молитва до Тебе. Яким годі трепетом наповнюється серце, якою величною та розумною стає природа і все життя! Де немає Тебе там порожнеча, де Ти там багатство душі, там живим потоком ллється пісня: Алилуя!

 Ікос 4

При заході сонця, коли зацарює нічний спокій і в тишині н асає день, я бачу, Господи, сяйво Твоїх небесних палат і захмарених гіней зорі. Вогонь і пурпур, золото і блакить пророче гово­рять про невимовну красу Твоїх поселень, уро­чисто взивають: ходімо до Отця, співаючи:

Слава Тобі за тиху вечірню годину;

Слава Тобі, що посилаєш світу великий спо­чинок;

Слава Тобі за сюрчання комах і спів солов'я;

Слава Тобі за прощальний промінь на заході сонця;

Слава Тобі за благодатний сон для змученого тіла;

Слава Тобі за ясність Твою у темряві, коли далеко весь світ;

Слава Тобі за розчулені молитви душі звору­шеної;

Слава Тобі за обіцяне пробудження до радости вічного невечірнього дня.

Слава Тобі, Боже, навіки!

Кондак 5

Не страшні, Господи, життєві бурі тому у кого в серці сяє світильник Твого вогню. Навколо негода і тьма, жах і завивання вітру, а в душі у нього тишина і світло. Там Христос! І серце співає: Алилуя!

 Ікос 5

Я бачу, Господи. Твоє небо, що сяє зірками. О, який Ти багатий, скільки світла у Тебе! Промінням далеких світил дивиться на мене вічність. Я такий малий і нікчемний, але зо мною Господь. Його любляча десниця всюди хоро­нить мене, бо співаю:

Слава Тобі за невпинні турботи про мене;

Слава Тобі за людей, яких посилаєш мені;

Слава Тобі за любов рідних, за відданість дру­зів;

Слава Тобі за смиренність тварин, що служать мені;

Слава Тобі за світлі хвилини мого житія;

Слава Тобі за ясні радощі серця;

Слава Тобі за щастя жити, рухатися і споглядати;

Слава Тобі за дар любови до всього, що Ти со­творив.

Слава Тобі, Боже, навіки!

 Кондак 6

Який Ти величний і близький, Господи, у сильному пориві грози, як видно Твою могутню руку у вигинах сліпучих блискавок! Дивна ве­лич Твоя! Голос Господній над полями і в ше­лесті лісів, і голос Господній в народженні громів і дощів, голос Господиній над багатьма водами і в гуркоті вогнедишащих гір. Ти струшуєш землю, як одяг. Ти здіймаєш до неба хвилі морські. Дя­куємо Тобі, що упокорюєш людську гординю і вириваєш покаянний крик: Алилуя!

 Ікос 6

Як блискавка освітить небесні чертоги і після неї вбогими видаються вогні світильників, так Ти, Господи, зненацька блиснув у душі моїй під час найбільших радощів життя. - І якими безбарвними, темними і примарними стали вони після Твого блискавичного світла. Душа рвалась до Тебе. співаючи:

Слава Тобі, краю і вершино найвищої людської мрії:

Слава Гобі за невтолиму спрагу спілкування з Тобою:

Слава Тобі, шо вдихнув у нас незадоволення земним:

Слава Тобі, що зодягнув нас світлосяйним про­мінням Твоїм;

Слава Тобі, що владу духів тьми розтрощив;

Слава Тобі, що прирік на знищення всяке зло;

Слава Тобі за об'явлення чудесні Твої;

Слава Тобі за щастя відчувати Тебе і жити з Тобою.

Слава Тобі, Боже, навіки!

 Кондак 7

Звідусіль, Господи, дивно чується Твій голос. Ти відкриваєш нам переддвер'я грядущого раю у мелодійності співу в гармонійних тонах, у висоті музичних акордів, у барвах художнього мистецтва. Все істинно прекрасне могутнім покликом підносить душу до Тебе - і ми захоп­лено співаємо: Алилуя!

Ікос 7

Надхненням Святого Духа Ти, Господи, озо­рюєш думки художників, поетів і геніїв науки. Надсвідомою силою вони пророче осягають Твої закони, розкриваючи нам глибину творчої премудрости Твоєї. Їхні діла мимоволі говорять про Тебе: О, який Ти величний у Своїх творін­нях; о, який Ти величний в людині, що співає:

Слава Тобі за незбагненну силу в законах вселенної;

Слава Тобі, що вся природа повна Твого буття;

Слава Тобі за щедрі таланти для людей;

Слава Тобі за все, що відкрив нам з ласки Твоєї;

Слава Тобі за те, що скрив у мудрості Твоїй;

Слава Тобі за велич людського розуму;

Слава Тобі за життєдайну силу до праці;

Слава Тобі за вогненні язики надхнення.

Слава Тобі, Боже, навіки!

Кондак 8

Як близько Ти, Господи, під час хвороби! - Ти сам відвідуєш недужих і схиляєшся біля страждального ложа. Серце розмовляє з Тобою. Ти спокоєм осінюєш душу в часі важких скорбот і страждань, Ти посилаєш допомогу і потішаєш. Ти - Любов, що випробовує і спасає. Тобі співаємо: Алилуя!

Ікос 8

Коли я у дитинстві вперше призвав Тебе, Гос­поди, - Ти сповнив мою молитву і душу осінив благоговійний спокій. Тоді я зрозумів, що Ти благий і блаженні ті, що прибігають до Тебе. Я почав взивати до Тебе знову і знову, і нині взиваю:

Слава Тобі, що сповняєш на добро мої бажання;

Слава Тобі, що раніше прохання посилаєш усе потрібне;

Слава Тобі, що чуваєш надо мною день і ніч;

Слава Тобі, що лікуєш сум і втрати цілющим пливом часу;

Слава Тобі, бо з Тобою немає безнадійних втрат;

Слава Тобі, що даруєш усім вічне життя;

Слава Тобі, що наділив безсмертям усе добре й високе;

Слава Тобі, що обіцяєш жадану зустріч з помер­лими.

Слава Тобі, Боже, навіки!

Кондак 9

Чому, Господи, вся природа таємниче усміха­ється в дні Твоїх свят? Чому тоді на серці так легко, ні з чим земним незрівнянно, а повітря у вівтарі храму стає світлоносним? - Це віяння благодаті Твоєї, це відблиск таворського світла. Тоді небо і земля хвалебно співають: Алилуя!

Ікос 9

Коли Ти, Господи, надихаєш мене служити ближнім, а душу озоряєш смиренням, тоді один з безчисленних променів Твоїх падає на моє серце і воно стає світлоносним, як залізо у вогні. Я бачу Твій таїнственний невловимий лик і співаю:

Слава Тобі, що преобразив наше життя ділами добра;

Слава Тобі, що вказав нам шлях до пізнання істини;

Слава Тобі за невимовну насолоду кожної Твоєї заповіді;

Слава Тобі, що перебуваєш там, де процвітає милосердя;

Слава Тобі за невдачі й скорботи, що лікують нас;

Слава Тобі, що нагороджуєш тих, хто творить добро;

Слава Тобі, що приймаєш високі пориви душі;

Слава Тобі, що возніс любов над усе земне й небесне.

Слава Тобі, Боже, навіки!

 Кондак 10

Розбите в прах не можна відновити, але Ти, Господи, відновлюєш навіть тих, у кого зотліла совість. Ти повертаєш колишню красу душам, що безнадійно втратили її. З Тобою немає нездійснимого. Ти весь - Любов, Ти - Творець і Відновлювач. Тебе хвалимо піснею: Алилуя!

Ікос 10

Боже мій, що відаєш падіння гордого ангела денниці. Спаси мене силою благодаті Твоєї, не дай мені відпасти від Тебе, не дай завагатися у Тобі. Нагостри мій слух, щоб у всі хвилини жит­тя мого я чув Твій таємничий голос і до Тебе, Всюдисущого, взивав:

Слава Тобі за дивний збіг обставин;

Слава Тобі за передчуття благодатні;

Слава Тобі за накази голосу таємного;

Слава Тобі за об'явлення у сні і наяву;

Слава Тобі, що руйнуєш пусті і нерозумні наші задуми;

Слава Тобі, що через недугу тіла повертаєш здо­ров'я душі;

Слава Тобі, що стражданням лікуєш від запалу страстей;

Слава Тобі, що спасаєш нас, упокорюючи гор­диню серця.

Слава Тобі, Боже, навіки!

Кондак 11

Через крижану низку віків відчуваю, Господи, тепло Твого божественного подиху і благодать животворящої Твоєї крови. Ти вже близько і частина часу розвіялась. Я бачу Твій хрест - він  заради мене. Мій дух, - як прах перед хрестом. Тут торжество любови і спасення, тут не змов­кає навіки хвала: Алилуя!

Ікос 11

 

Блаженний, хто скуштує вечерю у Царстві Твоїм, але Ти, Господи, вже на землі прилучив нас до цього блаженства. Скільки разів Ти простягав мені божественною десницею тіло і кров Твою, і я, многогрішний, причащався Святих Твоїх Таїн, Господи, та відчував невимовну, над­природну любов, співаючи:

Слава Тобі за незбагненну силу благодаті;

Слава Тобі за Церкву - як тиху пристань для змученого світу;

Слава Тобі, що відродив нас водою Хрещення;

Слава Тобі, що повертаєш покаянням чистоту первісну;

Слава Тобі за невичерпну безодню прощення;

Слава Тобі за безцінну чашу життя;

Слава Тобі за хліб вічної радости;

Слава Тобі, що возвів нас на небо.

Слава Тобі, Боже, навіки!

Кондак 12

Я бачив, Господи, багато разів відображення Твоєї слави на лицях померлих. Якою небесною красою і радістю світились вони, які легкі, неземні були їхні риси. Торжество осягнутого щастя і спокою линуло від них. Своїм мовчан­ням вони взивали до Тебе. - В часі скону мого просвіти і мою душу, що взиває: Алилуя!

Ікос 12

Що моя хвала перед Тобою, Господи! Я не чув співу херувимів - це наділ високих душ, але я знаю, як хвалить Тебе природа. У місячному мовчанні вся земля тихо молиться до Тебе. Я бачив, як раділо Тобою вранішнє сонце і хори птахів гриміли Тобі славу. Я чув, як таємниче про Тебе шумить ліс, співають вітри, дзюрчать води, як проповідують Тебе хори світил став­ним рухом у безмежному просторі. Що моя хвала? Природа покірна Тобі, а я - ні. Поки живу, я бачу Твою любов, хочу дякувати, моли­тися і взивати:

Слава Тобі, що показав нам світло;

Слава Тобі за глибоку, безмірну, божественну любов;

Слава Тобі, що вложив у душу вічну тугу за небом;

Слава Тобі, що осінив нас світлом Ангелів і Святих;

Слава Тобі, Всесвятий Отче, що заповів нам Царство Твоє;

Слава Тобі, Відкупителю Сину, що відродив нас Твоєю кров'ю;

Слава Тобі, Духу Святий, животворяще сонце будучого віку;

Слава Тобі за все, о Тройце божественна, всеблага.

Слава Тобі, Боже, навіки!

 Кондак 13

О, всеблага і животворяща Тройце! Прийми подяку за всі Твої милості і зроби нас до­стойними Твоїх благодіянь, щоб, примноживши ввірені нам таланти, ми ввійшли у вічну радість Господа нашого з переможною хвалою: Алилуя!

 МОЛИТВА-ПОДЯКА УКРАЇНСЬКОЇ ДУШІ

Всещедрий і ласкавий Боже! Зі сльозами на очах я припадаю на коліна перед Твоєю величчю і не в силі виразити словами того стану моєї душі, коли серце наповнюється любов'ю до Тебе. Яке щастя, який дар з неба - народитися українцем! О Боже мій! Ти непереможний у Своєму милосердю, Ти неперевершений у Своїй премудрості; щедрість Твоя не має меж і у всьому видно діло рук Твоїх. Могутній Дніпро і зелені Карпати, блакитне небо і золотисті ниви - земля наче казка; мова чарівна й пісні со­лов'їні, а вишивки які! Люди добрі й щирі, працьовиті і розумні та перш за все побожні.

Понад тисячу літ минуло, як світло Христової Євангелії засяяло на нашій землі, і ми стали дітьми святої Вселенської Церкви. За Твоїм, Господи, провидінням Україна двигає важкий хрест на Голготу. Морем крови і горами невин­них жертв засвідчили українці свою вірність до Тебе, правдивого Бога, бо тільки Ти, Господи, - правда, шлях і життя вічне! Куди нам без Тебе?

Упродовж віків темні сили зла намагалися стерти Україну з лиця землі через те, що ми стали твердинею християнства. Рідко який народ у світі пережив стільки страждань, скільки випало на долю України. Але ми відважно боро­лись за святу віру і з любов'ю вмирали за правду; приносили Тобі, Господи, в жертву щонайдорожче - наше життя, і клали його на вівтар свободи. Нас катували окупанти за любов до колосочків, а ми відплачували їм хлібом; нас винищували за доброту, а ми давали їм воду; нас вивозили з рідної родючої землі у дикі простори на край світу, а ми молилися за них. Блаженні пе­реслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне!

Дякуємо Тобі, Господи, за те, що наш україн­ський народ ніколи не був окупантом і нікого в ярмі не тримав, бо що людині з того, коли весь світ здобуде, а душу свою занапастить. Хоч і тернистий шлях випав на долю України, але в тім наше щастя, бо через вузькі ворота входять до Царства Небесного. Ми живі сьогодні, розу­мійте народи, і ще не вмерла Україна, бо з нами всемогутній Бог, який запевнив нас: Я з вами по всі дні, аж до кінця віку! Амінь.